Італія

  • Затишне Каяццо далеко від людей

    У будь-якій країні є містечка, які не відзначають на туристичних картах. Вони маленькі, дуже камерні та майже безшумні. Тут немає натовпів туристів, вічних продавців з магнітиками, зате є величезний китайський магазин, де завжди діє акція «3 за євро». А якщо серйозно, то я вже давно намагаюся уникати багатолюдних міст для туристів – справжня країна в таких маленьких містечках, як Каяццо в Італії.

  • Безкоштовні устриці на березі італійської Адріатики

    Люблю мандрувати. Люблю, коли ми нічого не плануємо, а просто сідаємо в автомобіль та їдемо у невідомість. Ми намагаємося двічі не їздити в ті самі міста, намагаємося прокладати маршрут так, щоб побачити більше і більше нових місць. Так відбувається завжди. Але з минулого року ми мали маленький виняток. І ім’я йому – Лідо делле Націоні.

  • Ливорно: тосканська Венеція

    Щоразу, проїжджаючи трасою повз Ліворно, точно була впевнена: тут робити нічого! Великий порт, величезні вантажні кораблі та крани – нічого не приваблювало у цьому місті. Буває так: бачиш місто з траси, і відразу хочеться завернути туди і поблукати милими вуличками. З Ліворно було не так. Але коли я випадково потрапила до нього, зрозуміла: це кохання на все життя!

  • Містечко Вада: білий-білий пляж під тосканським сонцем

    Я навіть не можу згадати, чому ми вирішили їхати до маленького тосканського містечка Вада. Я зовсім нічого про нього не знала. Думала лише про те, як подорожуватиму Тосканою, а житиму тут – у Ваді. І яким приємним було моє відкриття, коли я потрапила на пляж – «білий пляж», він же «spiagge bianche».

  • У пошуках відпустки: шукайте – і знайдете Лідо делле Націоні

    Цього літа не доводилося довго вибирати, куди їхати на відпочинок біля моря. Ми – таки бюджетні мандрівники. Питання стояло рубом – чи вкластися в наш скромний бюджет, чи взагалі нікуди не їхати. Зрештою, вирішили переглянути курорти Болгарії, Чорногорії та Хорватії. Вже зупинилися на Болгарії, знайшовши хорошу квартиру на Airnbn.com. Ціна питання – 2 тижні відпочинку за 15 тисяч гривень (близько 685 доларів) просто біля Чорного моря, але щось мене зупинило.

  • Як подорожувати Сардинією без машини

    “Без машини ти нічого не побачиш на Сардинії!”, – сказала мені дівчина на ресепшні в готелі. Те саме твердила і одна знайома, яка давно живе в Кальярі, найголовнішому місті острова. Але я не для того їхала Сардинію, щоб сидіти в готелі.

  • Вся Сицилія – на рибному ринку

    Справжня Сицилія – на рибному ринку. Щоранку з раннього ранку і до обіду саме на рибному ринку ви зможете дізнатися справжніх сицилійців. Тих, які, можливо, і жодного разу не залишали свій рідний острів – Сицилію.

  • Ріміні: чи варто платити за пляж?

    У Ріміні – мабуть, один із найкращих італійських пляжів. Любителям позасмагати та поплавати варто їхати саме сюди. Майже 16 км пляжу вздовж Адріатичного моря. Але головна принадність цього пляжу, що він дуже широкий.

  • Шлях додому: Венеція та Будапешт

    Ми вирішили їхати додому не автобаном, а паралельною безкоштовною дорогою, щоб заощадити і прокатитися маленькими італійськими містечками. Обидві дороги ведуть до Венеції. Скільки років мандрую, жодного разу не була тут. Ось не тягнуло – і точка. І цього разу не особливо тягнуло, але оскільки ми мали півдня вільного, вирішили заїхати.

  • Ріміні та околиці: Градара, Монтегрідольфо, Мондаїно та Салудечо

    Зізнаюся, я не любитель пляжного відпочинку. Бувало, що я жодного разу, перебуваючи на морі, не купалася в ньому. Але відпочинок із дітьми – це окрема категорія відпочинку. Подобається чи не подобається, але ти маєш збирати мушлі з дітьми, рятувати крабів і показувати, як правильно стрибати з татовою спини у воду. Але я всім поставила чітку умову море морем, а вилазки в гори без обговорень. Наступна наша подорож – після сонячних ванн у Ріміні – до старовинного міста Градара та околиці.

  • Аквафан в Ріміні – Ріміні та околиці

    Ріміні здається абсолютно курортним містом, де крім піску, моря та вулиць з незліченними лавками нічого немає. І поряд такі самі містечка. І, зізнаюся, я заздалегідь вже підвивала від туги, бо уявляла, як два тижні лежатиму на пляжі, купатися в морі, обідати і вечеряти за графіком – і все. Але околиці Ріміні – це унікальні місця, якщо знати, куди їхати. І якщо у вас машина. На автобусах особливо не накатаєшся.

  • Ля ноте розе (La Notte Rosa) – Рожева ніч

    Про те, що 4 липня – особливе свято в Ріміні, ми довідалися випадково з афіш. Виявляється, з 2006 року тут щороку святкують неймовірне свято – Ля ноте Розе (Рожева ніч). Якщо бути точним, то щороку свято відзначають у першу липневу п’ятницю. Цього року це 4 липня. Але готуються до свята за тиждень. З 30 червня у Мірамарі ліхтарі з жовтих поміняли на рожеві – у пляжній зоні. На розкладках скрізь продають рожеві дрібнички – браслети, намисто, капелюхи…

  • Раціональне використання грошей (харчування, транспорт, etc)

    Ми (я, чоловік, двоє дітей 5,5 та 7,5 років) любимо смачну їжу. Нам не обов’язково об’їдатися, але всякі смаколики просто повинні бути. Ми вибрали апартаменти не так. Звичайно, я не люблю на відпочинку стояти біля плити, але не надто багаті умови цього літа зіграли свою роль. Ми вирішили готувати самі. І, повірте, воно того варте.