На глибині Гамбурга: тунель під Ельбою
Чи доводилося вам бути під водою? Ні, не в масці чи з аквалангом. Без них. Стояти на дні річки та розуміти, що над тобою вся Ельба?
Захват, страх, холод – плутаються почуття, думки та слова, коли ти опускаєшся на 24 метри під землю і опиняєшся у Старому тунелі під Ельбою. Якась магія присутня в тому, що в тебе над головою протікає велична Ельба, можливо, в цей момент пливуть великі кораблі, а ти тим часом прогулюєшся дном річки.
Вхід до Старого тунелю складно не помітити. Важливо – не пройти повз і зайти всередину. Будівля з куполом на пристані Ландунгсбрюкен – те, що вам потрібно! Його добре видно як з річки, так і на березі. Це вхід у Старий тунель!
Спуститися вниз на 24 метри можна або на ліфті або пішки. Я обрала звивисті сходи.
Коли спустилася, то одразу відчула, що я під водою. Внизу пробирає від холоду – тим більше у лютому, коли я була у Гамбурзі.
Довжина самого тунелю – 426 метрів. Він сполучає центр Гамбурга з районом Штайнвердер на іншому березі Ельби.
І хоч тунель всього 426 метрів, здається, начебто він не має кінця. Чи це в мені заговорила клаустрофобія, якої, на мою думку, не було? 🙂 Я не знаю, як люди на машині переїжджають Ла-Манш та інші тунелі, але мене охоплює легка паніка – я під водою, у тунелі, що робити, якщо… Кажу ж – клаустрофобія заговорила у мені. Якщо тунель простояв 100 років і з ним нічого не сталося, чого мені переживати? 🙂
Стіни тунелю прикрашені барельєфами на морську тематику – омари, риби, морські чудовиська.
У тунелі повно пішоходів, велосипедистів та автомобілістів. Пішоходів, яким справді дуже потрібне на той берег Ельби, не так багато. Адже можуть скористатися корабликом – громадським транспортом. Якщо багато людей без велетень та машин, то це – 99% туристів.
До речі, для пішоходів вхід до тунелю є абсолютно безкоштовним. Як і велосипедистів. А ось автомобілістам потрібно платити за спуск машини на ліфті. Більше того, машини можуть користуватися підземним проїздом виключно вдень, а от для пішоходів та велосипедистів тунель відкритий цілодобово.
У тунелі є чотири вантажні ліфти і два пасажирські (для велосипедистів теж підходить). Вантажний ліфт розрахований на легковий автомобіль до 9 метрів. А сам тунель – на авто до 1,9 метрів завширшки. Спочатку, звичайно, тунель не будувався під машини. Віз, кінь, кучер – на них був розрахований тунель.
У самому тунелі є виключно односторонній рух для транспорту. А ось пішоходи можуть ходити вузькими тротуарами туди-сюди. Я пройшла тунель до кінця та піднялася на протилежний берег Ельби. Не туристичне місце, тож вирішила тут не затримуватися. Натомість підглянула, як “ліфтер” заганяє машину в ліфт. Дуже тонка робота.
Назад я вирішила скористатися ліфтом.
Небагато цікавих фактів. Щороку в останню неділю січня проводиться марафонський забіг. Його учасники мають 48 разів пробігтися тунелем. А влітку тут відбувається виставка сучасного мистецтва ElbArt.