Сади Маркессака: парк із казки
Шедевр. Казка. Чарівність. Важко повірити, що химерні сади Маркессака реальні. Химерні форми кущів більше нагадують дорогі декорації з фільму, ніж справжній парк.
Сади Маркессака розкинулися у французькому департаменті Дордонь. Понад три години ми витратили, щоб приїхати сюди з нашого Аркашона. Але це була чудова дорога – широка річка Дордонь протікає зовсім поряд із шосе, навколо – виноградники та шато.
На під’їзді до садів – паркування, повністю забите автомобілями. Любителі садово-паркового мистецтва з усього світу приїжджають сюди, щоб на власні очі побачити диво природи та людських рук.
Перше, що впадає у вічі, – це замок Маркессака. Його видно ще на під’їзді. Замок збудував наприкінці 17 століття Бертран Верне де Маркессак, радник Луї XIV. Завдяки цій людині з’явився сад, названий його ім’ям. Але химерні кущі-баранчики з’явилися набагато пізніше – у 19-му столітті, коли замок та його землі перейшли до Жульєна де Серваля. Він і перетворив сади Маркессака на ту казку, якою зараз милуються туристи з усього світу.
Територія парку величезна. Він розкинувся на 22 га. Основа садів – це самшит. Просто не передати тутешні запахи.
Самшитові баранці, ялинки, кола, куби – вони неймовірні. Хочеться їх фотографувати без зупинки – щоб не пропустити жодного кущика.
У багатьох, мабуть, бувало таке – дивишся на хмари і хочеш на них полежати, таких пухнастих, великих. Так і тут – кущики настільки комфортні, що хочеться поринути в них, прилягти. Але не можна. Пухнастики тільки для очей. Хоча ніхто не забороняє їх чіпати.
Загалом у садах 150 тисяч самшитів. Але, крім них, є й інші дерева. Тут кипариси, сосни, неапольські цикламени, дуби, клени, граби.
Довжина алей становить понад 6 тисяч кілометрів. Для туристів є різні маршрути – простіші та складніші. Складність полягає в тому, щоб підніматися на гірки та невеликі скелі. Насправді все дуже просто. Але сюди приїжджає багато пар із маленькими дітьми, пенсіонери – для них є простий шлях. Він пролягає через центральну алею парку – жодних гірок та спусків.
У верхній точці садів Маркессака відкриваються неймовірні краєвиди на довколишні замки і сусідні села.
А ввечері у парку запалюють свічки. Грає класична музика, а десь поряд ще співають птахи та цокотять цикади.
