Музика на Ельбі-2: як потрапити без квитка до Elbphilharmonie
Четвертий день моєї подорожі до Гамбургу.За планом – екскурсія до Elbphilharmonie (Філармонію на Ельбі). Я розрахувала час так, щоб потрапити туди вдень побачити Гамбург з висоти. Але я навіть не підозрювала, що знову потраплю до філармонії на концерт – без квитка і, фактично, без будь-якої надії. Як мені знову вдалось? І до чого тут терпіння та витримка?


Знайомі турнікети. Знайомий ескалатор. Чотири дні тому мій спонтанний похід до філармонії на Ельбі закінчився несподіваним візитом на концерт. Детально про це тут: Музика на Эльбі

Тоді я до ладу не встигла подивитися саму філармонію. Тож вирішила обов’язково сюди повернутись. І цей день настав. Щоб потрапити всередину, достатньо взяти безкоштовний квиток у касі поряд із турнікетами. А далі – на 8-й поверх, звідки відкриваються чудові краєвиди на лютневий Гамбург.


8 поверх повністю відкритий для туристів. Тут можна гуляти фойє філармонії, дивитися на химерні архітектурні форми.


Тут можна подивитися на Гамбург з різних сторін. Весь периметр – оглядовий майданчик. Тут холодно та гуляє вітер. Але хіба це має значення, коли ти можеш поглянути на місто з усіх боків?




Для тих, хто замерз завжди відкрита кав’ярня. Але одразу попереджу – ціни не найнижчі. Кава – від 3-4 євро.



Вдосталь нагулявшись і надивившись на Гамбург з оглядового майданчика філармонії, я почала спускатися вниз. Далі за планами – жовта гілка метро, ??найдавніша і найтуристична. Адже сівши на потяг жовтої гілки, можна побачити практично всі найважливіші пам’ятки міста. Але не тут було. Я не вірила, що двічі може поталанити – і я знову зможу потрапити до філармонії. Проте я звернула до театральних кас. Сьогодні тут було мегалюдно. Я побачила за касою знайому вже мені касирку. На цей раз було все інакше, ніж пару днів тому. Сьогодні видавали waiting tickets (квитки очікування). На ньому вказано номер. Мій – 31.


Я прийшла за годину до концерту. І побачила те, що аж ніяк не очікувала побачити. Дорослі та заможні німці, а також голландці сиділи на підлозі та чекали. У кожного в руках waiting tickets. На офіційному сайті філармонії усі квитки розкуплені до липня. Єдиний шанс потрапити на виступ – у день концерту прийти сюди, до каси, та чекати. Минулого разу людей практично не було, обійшлося без waiting tickets. На цей раз вже дуже багато охочих. Усього видали 40 waiting tickets. Тепер черга за головним – чи будуть квитки. Це лотерея – не інакше.

За хвилин 50 до концерту почали з’являтись квитки. Один, два. Далі перерва. Ще один білет. І тиша. Я познайомилася з німцем, який приїхав до Гамбурга по бізнес-справах. З ранку в нього важлива зустріч, а ось вечір він захотів провести у філармонії. Має №32. Зізнається, що не вірить у удачу. Поруч люди теж перестали вірити в успіх – і почали йти. Якась пара віддала нам свої номерки – 27-28. Не набагато ближче, але таки. За 15 хвилин до концерту розійшлися майже всі. Квитків дали не більше 10. Залишилися я, мій новий знайомий та ще один хлопець.


10 хвилин до концерту. Той стан, коли ти вже просто досиджуєш, щоб бути точно впевненим – квитки так не з’явилися, і тобі просто не пощастило сьогодні. Як би не так! 10 хвилин до концерту – і довгоочікувані квитки є! Ура! 18 євро. Який ряд, яке місце навіть не дивлюся. Коли я зайшла в Grosser Saal – найбільший зал філармонії, то буквально очманіла.

Моє місце в шостому ряду в партері – прямо по центру. У мого друга – місце поряд. Він на радостях крутився і крутився, розповідав усім довкола, як нам удалося отримати такі місця. Дама поряд йому не повірила, сказала: “Це неможливо!”. Можливо. Звичайно, я не впевнена, що якби люди перед нами не втомились чекати і не пішли, то ми б потрапили на цей концерт. Тому висновок один – терпіння!


Цього вечора на сцені були диригент Томас Хенгельброк та відома скрипалька Патриція Копачинська. Звучали Ріхард Штраус, Бедржих Сметана та Моріс Равель. У цій поїздці я не мав шопінгу, якихось кафе чи подарунків собі. Була філармонія та музика.


P.S. Зовсім забула сказати. Деталь, але все-таки. Гардероб у філармонії платний. 1,5 євро. Тому, коли складатимете речі, не дивуйтеся.